суботу, 6 листопада 2010 р.

Golden Gate. Crimea. Ukraine



Нюдо Сакино


Нет, то не снег цветы в садах роняет, 

Когда от ветра в лепестках земля, —

То седина!

Не лепестки слетают,

С земли уходят не цветы, а я…

Антонио Поркья. Голоса

Рьокан (у перекладі Івана Бондаренка)

***

Струмочком
Непомітним серед моху
Могутніх гір,
Я теж через життя
Течу собі, старіючи потроху.

***

На світі цім
Людей я не цурався,
Але щасливим був
Лише тоді,
Коли на самотині опинявся.

***
Що я залишу в спадок?
Навесні -
Вишневий цвіт,
Улітку - спів зозулі,
І золото кленове - восени.

Fuji. Hokusai.